2 Corinthians 3
1 Невже нам знову знайомитися з вами! Чи ми потребуємо, як дехто, поручальних листів до вас, або від вас?
2 Ви — наш лист, написаний у серцях наших, якого пізнають і читають усі люди.
3 Ви показуєте собою, що ви є лист Христів, через служіння наше, написаний не чорнилом, а Духом Бога живого, не на скрижалях камінних, а на тілесних скрижалях серця.
4 Таку впевненість ми маємо в Бозі через Христа;
5 не тому, що ми здібні були щось самі від себе думати, але здібність наша від Бога.
6 І Він дав нам спроможність бути служителями Нового Завіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.
7 Якщо ж служіння смертоносним буквам, накреслене на каменях, було таке славне, що сини Ізраїлеві не могли дивитись на обличчя Мойсеєве в наслідок минущої слави обличчя його, —
8 то чи не значно славнішим має бути служіння духа?
9 Бо коли служіння осудження славне, то тим більше рясніє славою служіння оправдання.
10 Та прославлене навіть не є славним з цього боку, з причини переважаючої слави наступного.
11 Коли минаюче славне, тим славніше перебуваюче.
12 Отже, маючи таку надію, ми діємо з великою сміливістю,
13 а не так, як Мойсей, що покривав лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивилися на кінець минаючого.
14 Але їхній розум засліпився, бо і по цей день покривало залишається незнятим під час читання Старого Завіту, тому що воно знімається Христом.
15 І по цей день, коли вони читають Мойсея, покривало лежить на їхньому серці,
16 але коли навертаються до Господа, тоді це покривало знімається.
17 Господь є Дух, а де Дух Господній, там свобода.
18 Ми ж усі з відкритим лицем, відображаємо як у дзеркалі славу Господню, переображуємося в Його ж образ від слави в славу, згідно з діянням Господнього Духа.